АНТИБУЛІНГОВА ПОЛІТИКА Малютянської гімназії

Актуальність

Основне завдання сучасного закладу - створення нового освітнього простору, головними засадами якого є безпечне навчальне середовище, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Сьогодення освіти характеризується потужною реформою галузі, що базується на Концепції НУШ. Проте, дуже часто в освітніх закладах поряд із позитивними моментами постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів. Серед сучасної учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, довготривалих агресивних проявів у міжособистісних стосунках підлітків,  здійснюваних самими дітьми одне до одного.

Тому, дуже важливо, щоб учні, їх батьки та вчителі були проінформовані про таке негативне явище як булінг, його ознаки, наслідки та шляхи реагування, а головне, як його уникнути.

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника або однокласниці – є ознаками нездорових стосунків, які можуть привести до цькування – регулярного, повторюваного день у день знущання.

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні, так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і насміхань: 10% – регулярно (раз в тиждень і частіше); 55% – частково піддаються знущанню зі сторони однокласників; 26% батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.

За результатами дослідження було зроблено висновок, що учні та педагогічні працівники потребують такого стану освітнього середовища, в якому вони відчуватимуть фізичну, психологічну, інформаційну та соціальну безпеку, комфорт і благополуччя.

Безпечне і здорове освітнє середовище є сукупністю умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної або моральної шкоди.

Тому, згідно Закону України «Про освіту», Конвенції ООН про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства», Державної цільової програми «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькування)», наказу МОНУ

«Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 26.12.2019р. в нашій школі було розроблено Антибулінгову політику, яка регулює стосунки між усіма учасниками освітнього процессу щодо питання захисту дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників навчальних закладів).

Мета:

створити безпечне освітнє середовище, яке забезпечує оволодіння учнями компетентностями, необхідними для життя, та формує культуру безпечної здорової поведінки всіх учасників освітнього процесу.

Завдання:

1. Обгрунтувати умови для створення безпечного освітнього середовища в школі, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу.
2. Визначити стан, причини і передумови поширення булінгу (цькування) в школі.
3. Підвищити рівень проінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування).
4. Формувати  вміння асертивної поведінки та усвідомлення булінгу, (цькування) як порушення прав людини.
5. Виховувати   в    учасників   освітнього   процесу   нетерпиме ставлення      до насильницьких моделей поведінки.
6. Скласти доступний алгоритм реагування та протидії булінгу.
7. Сформулювати  конкретні   рекомендації  учням,  педагогічним працівникам, адміністрації школи, батькам щодо організації безпечного середовища в школі.

Очікування:

запобігання виникненню булінгу в освітньому середовищі.

Антибулінгова політика школи ґрунтується на пріоритетах   та цілях, які визначені комітетом ООН:

• взаєморозуміння;
• взаємоповага;
• дружня атмосфера;
• пріоритет прав людини;
• толерантність;
• постійний розвиток;
• активна життєва позиція;
• здоровий спосіб життя;
• людяність;
• порядність;
• повага до приватного життя;
• мир;
• єдина країна.

Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в школі ґрунтується на принципах:

• недискримінації за будь-якими ознаками;
• ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;
• партнерства та підтримки між педагогічним колективом школи і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;